- упирання
- —————————————————————————————упира́ння 1іменник середнього родупритискання—————————————————————————————упира́ння 2іменник середнього родувтискання
Орфографічний словник української мови. 2005.
упирання
Смотреть что такое "упирання" в других словарях:
упирання — I я, с. Дія за знач. упирати I і упиратися I. II див. впирання … Український тлумачний словник
стремено — е/на/, с. 1) Пристрій для упирання ноги вершника у вигляді металевої дужки, що підвішується до сідла за допомогою ременя. 2) анат. Одна зі слухових кісточок середнього вуха людини й тварин … Український тлумачний словник
упор — ч. 1) род. у. Дія і стан того, що упирається (див. упиратися I 1)). •• В упо/р а) прямо в обличчя, не відводячи очей; б) зовсім зблизька, прямо по цілі. 2) род. а, тех. Пристрій, предмет, який підтримує що небудь, служить для упирання в нього. || … Український тлумачний словник
упорний — а, е, тех. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось … Український тлумачний словник
